Бе̂лоруськиь стьаг

#гісторіьа #стьаг #Бе̌лорусь

Бе̌лоруськиь стьаг Трохи гісторіьи, котра правдоьу виступаьить проти моско̂вськоьі брехньи, ьаку стре̂чав ме̂сцьами, наприклад на тому ж редіте̂.

Зме̂ст

Брехньа

Сове̂цькиь стьаг

Зазвичаь кажуть, же лукашенко̂вськиь або сове̂тськиь, відомиь також ьак «кавунниь» або «захо̂д сонцьа над болотом з реше̂ткоьу на Захо̂д», стьаг красше за «бе̂ло-червоно-бе̂лого», ьакого в подальшому скороченно звати ьму ьак «БЧБ», бо другиь начебто був по̂д націстськоьі адміністераціьоьу, ьак Бе̂лоруська центеральна рада.

«Націсти»

БЧБ стьаг був шче при Бе̂лоруськоьі наро̂дноьі республіки, котра була задовго до націсто̂в.

А наро̂дні сѵмболи націсти вживали маьже всьуди, наведу декотрі, бо не певен, же наберу всьих, бо наберить сьа чимало. Тож:

  1. Знаьма нам Галичина

    Галичина

    Во̂дти і колори чинного стьага Украьини, котрі своього часу були заборонені за часи сове̌то̂в

  2. Знаьмі і чимало московських, во̂зьму одну — Русланд

    Русланд

    Московшчина маьить шче одного стьага в гісторіье̂, котриь наче не був по̂д націстами, але чогось во̂н зараз не державниь за такоьу ж лоґікоьу

    ЧЖБ

    Шчоправда, нине̌ вживаниь новонацістами порьад з чинним

  3. Даніьа

    Даніьа

    Данськиь стьаг вважаьить сьа один з наьдавне̌ших з поме̂ж богатьох

  4. Латвіьа

    Латвіьа

  5. Естоніьа

    Естоніьа

  6. Шчьіперіьа

    Шчьіперіьа

  7. Во̂рменіьа

    Во̂рменіьа

  8. Азербаьџан

    Азербаьџан

  9. Брітаніьа

    Брітаніьа

  10. Белґіьа ьак Валоніьа

    Белґіьа

  11. (Анґл.) Белґіьа ьак (Анґл.) Фландеріьа

    Белґіьа

  12. (Анґл.) Пранціьа

    Пранціьа

  13. (Анґл.) Норвеґіьа

    Норвеґіьа

І в цьо̂м ьесть проста думка: дешчо ле̂ньки вигадoвати або ж хоте̂ли показати себе своьими. А ме̂сцьовому народа наро̂дні сѵмболи не дуже бентежать, ьак чужі.

А во̂дкинути наро̂дні сѵмболи, особливо геть давньі, бо ьими зловжили завоьо̂вники — не ьесть арґументом.

Творцьи

Ьакшчо ж говорити про спо̂впрацьи з націстами чи просто з жорстокими устроьами, то красше промовити про творцьо̂в стьаго̂в.

Клавѕьі Сцьапанавіч Дуж-Душевскі ьесть творцьом БЧБ стьага. Спершу був увьазнениь на ро̂к Сове̌тами. По̂сльа прихода націсто̂в надо̂сланиь до концтабора за допомогу жидо̂всько̂ь родине̂ і во̂дмову спо̂впрацьи. По̂сльа чергового прихода Сове̌то̂в знов увьазнениь на 25 роко̂в, пото̂м скоротили до 10 роко̂в. Виьшов на вольу 1955 рока.

Автором сове̂цького стьага ж ьесть (Бе̌л.) Ньіколаь Івановічь Ґусьеф, котриь ьесть за московським родом. За часи коричневоьі заьманшчини мальував портрети завоьовнико̂в і наве̌ть вивчив не̌мецьку мову, за шчо по̂сльа во̂ьни просиде̌в 4 роки, а не до ко̂нцьа, во̂ вьазнице̌. Однак то не завадило ьому в подальшому обслуговувати вже Сове̌то̂в, викладати в універсітете̌ і створити стьаг.

Во̂д себе

Стьаг за своьоьу природоьу, бо то по сутье̂ перенесенньа колоро̂в герба — насамперед, ьакшчо ьесть, шчита — на полотно, повинен бути легким во̂ виготовьеннье̌, чого не сказати про сове̌цькиь, бо ле̌ва частина складна во̂ виготовье̂нне̂ і не передаьить колоро̂в наве̌ть своього ж совіцького герба. Тому БЧБ маье перевагу і в лоґіце̌, і в виготовьеннье̂.