<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/">
  <channel>
    <title>кримська &amp;mdash; isd</title>
    <link>https://write.as/isd/tag:кримська</link>
    <description>p: Is dot?</description>
    <pubDate>Wed, 26 Aug 2026 03:14:44 +0000</pubDate>
    <item>
      <title>Кримська</title>
      <link>https://write.as/isd/krimsjka?pk_campaign=rss-feed</link>
      <description>&lt;![CDATA[#кримська #мова #перебуква&#xA;&#xA;Будимо відштовховати сьа від абетки, шчо приьньата Кабінетом міністерів Украьини в 2021 роцьі. Враховуьимо і наведену там ж Міжнарідну фонетічну абетку.!--more--&#xA;&#xA;| Кримська | Украьинська | МФА&#xA;| -------- | ----------- | ---&#xA;| A a      | А а         | [a]&#xA;| B b      | Б б         | [b]&#xA;| C c      | Дж дж       | [ʤ]&#xA;| Ç ç      | Ч ч         | [ʧ]&#xA;| D d      | Д д         | [d]&#xA;| E e      | Е е         | [ɛ]&#xA;| F f      | Ф ф         | [f]&#xA;| G g      | Ґ ґ         | [g]&#xA;| Ğ ğ      | Х хsup1/sup        | [ʁ]&#xA;| H h      | Г гsup2/sup        | [h]&#xA;| İ i      | І і         | [i]&#xA;| I ı      | У уsup3/sup        | [ɯ]&#xA;| J j      | Ж ж         | [ʒ]&#xA;| K k      | К к         | [k]&#xA;| L l      | Л л         | [l]&#xA;| M m      | М м         | [m]&#xA;| N n      | Н н         | [n]&#xA;| Ñ ñ      | Нь ньsup4/sup      | [ŋ]&#xA;| O o      | О о         | [o]&#xA;| Ö ö      | Е еsup5/sup        | [ø]&#xA;| P p      | П п         | [p]&#xA;| Q q      | К кsup6/sup        | [q]&#xA;| R r      | Р р         | [r]&#xA;| S s      | С с         | [s]&#xA;| Ş ş      | Ш ш         | [ʃ]&#xA;| T t      | Т т         | [t]&#xA;| U u      | У у         | [u]&#xA;| Ü ü      | І іsup7/sup        | [y]&#xA;| V v      | В вsup8/sup         | [v]&#xA;| Y y      | Й й         | [j]&#xA;| Z z      | З з         | [z]&#xA;&#xA;Не перевірьав ьак на практіцьі передаьуть h і ğ, але з відомим містом Bağçasaray не маьить проблем: Бахчасараь. Однак треба зробити зауваженньа: ğ це не прьамиь відповідник до х, хоч і наьближчиь, а шче він ѕвінкиь [в прикладовому слові відбуло сьа оглушьінньа]. Тут також за залишковим прінціпом.&#xA;&#xA;Шчодо h: прьамиь відповідник до г, але глухиь, тобто все те саме, шчо і з анґліьським h.&#xA;&#xA;На практіцьі зазвичаь передаьуть ьак и, хоча існуьуть мови, де через у, наприклад ьапонська. По факту, це і ьесть у, але неогублениь, дльа м\сковськоьі ьесть лоґіка передавати через ы, бо вона можить набувати такоьі вимови через редукціьу. Украьинська ж и навіть навпаки часто сьа віддальаьить в бік е. &#xA;&#xA;    Тут буква схожа на i, бо ьесть ьавишче ьак гармоніьа голосних, котре сьа проьавьаьить при відмінках. Все те саме стосуьить сьа букв, шчо з двокрапками: ö, ü. Тобто сама буква не вказуьить на вимову, а на форму, це ьакби украьинськоьу написати кіт ьак ко̂т, бо без] кота. Ідеьу, припускаьу, запозичили в ньімцьах, де існуьить ьавишче ьак [і-мутаціьа, тому аби не було ьак в анґліьцьів з foot проти feet — пишуть Fuß і Füße, де корьінь ьасно збережениь.&#xA;&#xA;Звук до ñ не ьесть прьамим відповідником до нь, шчо ьесть [nʲ], однак це найближча передача такого звука. Дльа декотрих мовцьів вимова ннь, ьак в насьіннье і шчо стаьить ьак [ɲ], можить бути шче ближчоьу, однак досьі не прьамим відповідником. Коли шчо, це тотожньо анґліьському ng. Ьакшчо потреба розрізнити ni і ñі, то таким чином: ні і нї.&#xA;&#xA;За правописом треба через е, хоча не буду здивованим, ьакшчо ьесть м\осковська практіка через ьо. По факту це е, але огублениь.&#xA;&#xA;    &#xA;&#xA;Звук до q не ьесть прьамим відповідником до к. Однак така практіка і цеь звук справдьі наьближчиь. Ьакшчо льубите стару кірілицьу, то ьесть відповідна буква ҁ).&#xA;&#xA;На жаль, ьесть м\*сковська практіка передавати через ьу. Правопис про цеь звук нічого не пишить, але видно за прикладами від ньімецькоьі чи франціьськоьі, наприклад: &#xA;&#xA;    &#xA;&#xA;    По факту це і, але огублениь. Ьакшчо льубите стару кірілицьу, то ьесть відповідна буква ѵ.&#xA;&#xA;Непрьамиь відповідник, бо украьинськa вимова в це [ʋ]. Тут за залишковим, бо ф вже ьесть, і звичаьевим прінціпом: передача [v] з гинших словьанських мов.]]&gt;</description>
      <content:encoded><![CDATA[<p><a href="https://write.as/isd/tag:%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0" class="hashtag" rel="nofollow"><span>#</span><span class="p-category">кримська</span></a> <a href="https://write.as/isd/tag:%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" class="hashtag" rel="nofollow"><span>#</span><span class="p-category">мова</span></a> <a href="https://write.as/isd/tag:%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B0" class="hashtag" rel="nofollow"><span>#</span><span class="p-category">перебуква</span></a></p>

<p>Будимо відштовховати сьа від абетки, шчо <a href="//web.archive.org/web/20211011075737/https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-alfavitu-krimskot-a993" rel="nofollow">приьньата</a> Кабінетом міністерів Украьини в 2021 роцьі. Враховуьимо і наведену там ж Міжнарідну фонетічну абетку.</p>

<table>
<thead>
<tr>
<th>Кримська</th>
<th>Украьинська</th>
<th>МФА</th>
</tr>
</thead>

<tbody>
<tr>
<td>A a</td>
<td>А а</td>
<td>[a]</td>
</tr>

<tr>
<td>B b</td>
<td>Б б</td>
<td>[b]</td>
</tr>

<tr>
<td>C c</td>
<td>Дж дж</td>
<td>[ʤ]</td>
</tr>

<tr>
<td>Ç ç</td>
<td>Ч ч</td>
<td>[ʧ]</td>
</tr>

<tr>
<td>D d</td>
<td>Д д</td>
<td>[d]</td>
</tr>

<tr>
<td>E e</td>
<td>Е е</td>
<td>[ɛ]</td>
</tr>

<tr>
<td>F f</td>
<td>Ф ф</td>
<td>[f]</td>
</tr>

<tr>
<td>G g</td>
<td>Ґ ґ</td>
<td>[g]</td>
</tr>

<tr>
<td>Ğ ğ</td>
<td>Х х<sup>1</sup></td>
<td>[ʁ]</td>
</tr>

<tr>
<td>H h</td>
<td>Г г<sup>2</sup></td>
<td>[h]</td>
</tr>

<tr>
<td>İ i</td>
<td>І і</td>
<td>[i]</td>
</tr>

<tr>
<td>I ı</td>
<td>У у<sup>3</sup></td>
<td>[ɯ]</td>
</tr>

<tr>
<td>J j</td>
<td>Ж ж</td>
<td>[ʒ]</td>
</tr>

<tr>
<td>K k</td>
<td>К к</td>
<td>[k]</td>
</tr>

<tr>
<td>L l</td>
<td>Л л</td>
<td>[l]</td>
</tr>

<tr>
<td>M m</td>
<td>М м</td>
<td>[m]</td>
</tr>

<tr>
<td>N n</td>
<td>Н н</td>
<td>[n]</td>
</tr>

<tr>
<td>Ñ ñ</td>
<td>Нь нь<sup>4</sup></td>
<td>[ŋ]</td>
</tr>

<tr>
<td>O o</td>
<td>О о</td>
<td>[o]</td>
</tr>

<tr>
<td>Ö ö</td>
<td>Е е<sup>5</sup></td>
<td>[ø]</td>
</tr>

<tr>
<td>P p</td>
<td>П п</td>
<td>[p]</td>
</tr>

<tr>
<td>Q q</td>
<td>К к<sup>6</sup></td>
<td>[q]</td>
</tr>

<tr>
<td>R r</td>
<td>Р р</td>
<td>[r]</td>
</tr>

<tr>
<td>S s</td>
<td>С с</td>
<td>[s]</td>
</tr>

<tr>
<td>Ş ş</td>
<td>Ш ш</td>
<td>[ʃ]</td>
</tr>

<tr>
<td>T t</td>
<td>Т т</td>
<td>[t]</td>
</tr>

<tr>
<td>U u</td>
<td>У у</td>
<td>[u]</td>
</tr>

<tr>
<td>Ü ü</td>
<td>І і<sup>7</sup></td>
<td>[y]</td>
</tr>

<tr>
<td>V v</td>
<td>В в<sup>8</sup></td>
<td>[v]</td>
</tr>

<tr>
<td>Y y</td>
<td>Й й</td>
<td>[j]</td>
</tr>

<tr>
<td>Z z</td>
<td>З з</td>
<td>[z]</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<ol><li><p>Не перевірьав ьак на практіцьі передаьуть <em><strong>h</strong></em> і <em><strong>ğ</strong></em>, але з відомим містом <em>Bağçasaray</em> не маьить проблем: <em>Бахчасараь</em>. Однак треба зробити зауваженньа: <em><strong>ğ</strong></em> це не прьамиь відповідник до <em><strong>х</strong></em>, хоч і наьближчиь, а шче він ѕвінкиь [в прикладовому слові відбуло сьа оглушьінньа]. Тут також за залишковим прінціпом.</p></li>

<li><p>Шчодо <em><strong>h</strong></em>: прьамиь відповідник до <strong>г</strong>, але глухиь, тобто все те саме, шчо і з анґліьським <em><strong>h</strong></em>.</p></li>

<li><p>На практіцьі зазвичаь передаьуть ьак <em><strong>и</strong></em>, хоча існуьуть мови, де через <em><strong>у</strong></em>, наприклад ьапонська. По факту, це і ьесть <em><strong>у</strong></em>, але неогублениь, дльа м*сковськоьі ьесть лоґіка передавати через <em><strong>ы</strong></em>, бо вона можить набувати такоьі вимови через <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85" rel="nofollow">редукціьу</a>. Украьинська ж <em><strong>и</strong></em> навіть навпаки часто сьа віддальаьить в бік <em><strong>е</strong></em>.</p>

<p>Тут буква схожа на <em><strong>i</strong></em>, бо ьесть ьавишче ьак <a href="//uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" rel="nofollow">гармоніьа голосних</a>, котре сьа проьавьаьить при відмінках. Все те саме стосуьить сьа букв, шчо з двокрапками: <em><strong>ö</strong></em>, <em><strong>ü</strong></em>. Тобто сама буква не вказуьить на вимову, а на форму, це ьакби украьинськоьу написати <em>кіт</em> ьак <em>ко̂т</em>, бо [<em>без</em>] <em>кота</em>. Ідеьу, припускаьу, запозичили в ньімцьах, де існуьить ьавишче ьак <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/I-mutation" rel="nofollow">і-мутаціьа</a>, тому аби не було ьак в анґліьцьів з <em>foot</em> проти <em>feet</em> — пишуть <em>Fuß</em> і <em>Füße</em>, де корьінь ьасно збережениь.</p></li>

<li><p>Звук до <em><strong>ñ</strong></em> не ьесть прьамим відповідником до <em><strong>нь</strong></em>, шчо ьесть [nʲ], однак це найближча передача такого звука. Дльа декотрих мовцьів вимова <em><strong>ннь</strong></em>, ьак в <em>насьіннье</em> і шчо стаьить ьак [ɲ], можить бути шче ближчоьу, однак досьі не прьамим відповідником. Коли шчо, це тотожньо анґліьському <em><strong>ng</strong></em>. Ьакшчо потреба розрізнити <em>ni</em> і <em>ñі</em>, то таким чином: <em>ні</em> і <em>нї</em>.</p></li>

<li><p>За правописом треба через <em><strong>е</strong></em>, хоча не буду здивованим, ьакшчо ьесть м*осковська практіка через <em><strong>ьо</strong></em>. По факту це <em><strong>е</strong></em>, але огублениь.</p>

<p><img src="https://cdn.discordapp.com/attachments/282525399198728203/1100412980530786385/image.png" alt=""/></p></li>

<li><p>Звук до <em><strong>q</strong></em> не ьесть прьамим відповідником до <em><strong>к</strong></em>. Однак така практіка і цеь звук справдьі наьближчиь. Ьакшчо льубите стару кірілицьу, то ьесть відповідна буква <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%BF%D0%B0_%28%D0%BA%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F%29" rel="nofollow"><em><strong>ҁ</strong></em></a>.</p></li>

<li><p>На жаль, ьесть м*сковська практіка передавати через <em><strong>ьу</strong></em>. Правопис про цеь звук нічого не пишить, але видно за прикладами від ньімецькоьі чи франціьськоьі, наприклад:</p>

<p><img src="https://cdn.discordapp.com/attachments/282525399198728203/1100413948873932860/image.png" alt=""/></p>

<p>По факту це <em><strong>і</strong></em>, але огублениь. Ьакшчо льубите стару кірілицьу, то ьесть відповідна буква <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B6%D0%B8%D1%86%D1%8F" rel="nofollow"><em><strong>ѵ</strong></em></a>.</p></li>

<li><p>Непрьамиь відповідник, бо украьинськa вимова <em><strong>в</strong></em> це [ʋ]. Тут за залишковим, бо <em><strong>ф</strong></em> вже ьесть, і звичаьевим прінціпом: передача [v] з гинших словьанських мов.</p></li></ol>
]]></content:encoded>
      <guid>https://write.as/isd/krimsjka</guid>
      <pubDate>Tue, 25 Apr 2023 13:33:00 +0000</pubDate>
    </item>
  </channel>
</rss>