перебуква — isd

Кримська

Tue, 25 Apr 2023 13:33:00 +0000

Будимо відштовховати сьа від абетки, шчо приьньата Кабінетом міністерів Украьини в 2021 роцьі. Враховуьимо і наведену там ж Міжнарідну фонетічну абетку.

Кримська	Украьинська	МФА
A a	А а	[a]
B b	Б б	[b]
C c	Дж дж	[ʤ]
Ç ç	Ч ч	[ʧ]
D d	Д д	[d]
E e	Е е	[ɛ]
F f	Ф ф	[f]
G g	Ґ ґ	[g]
Ğ ğ	Х х¹	[ʁ]
H h	Г г²	[h]
İ i	І і	[i]
I ı	У у³	[ɯ]
J j	Ж ж	[ʒ]
K k	К к	[k]
L l	Л л	[l]
M m	М м	[m]
N n	Н н	[n]
Ñ ñ	Нь нь⁴	[ŋ]
O o	О о	[o]
Ö ö	Е е⁵	[ø]
P p	П п	[p]
Q q	К к⁶	[q]
R r	Р р	[r]
S s	С с	[s]
Ş ş	Ш ш	[ʃ]
T t	Т т	[t]
U u	У у	[u]
Ü ü	І і⁷	[y]
V v	В в⁸	[v]
Y y	Й й	[j]
Z z	З з	[z]

Не перевірьав ьак на практіцьі передаьуть h і ğ, але з відомим містом Bağçasaray не маьить проблем: Бахчасараь. Однак треба зробити зауваженньа: ğ це не прьамиь відповідник до х, хоч і наьближчиь, а шче він ѕвінкиь [в прикладовому слові відбуло сьа оглушьінньа]. Тут також за залишковим прінціпом.
Шчодо h: прьамиь відповідник до г, але глухиь, тобто все те саме, шчо і з анґліьським h.
На практіцьі зазвичаь передаьуть ьак и, хоча існуьуть мови, де через у, наприклад ьапонська. По факту, це і ьесть у, але неогублениь, дльа м*сковськоьі ьесть лоґіка передавати через ы, бо вона можить набувати такоьі вимови через редукціьу. Украьинська ж и навіть навпаки часто сьа віддальаьить в бік е.

Тут буква схожа на i, бо ьесть ьавишче ьак гармоніьа голосних, котре сьа проьавьаьить при відмінках. Все те саме стосуьить сьа букв, шчо з двокрапками: ö, ü. Тобто сама буква не вказуьить на вимову, а на форму, це ьакби украьинськоьу написати кіт ьак ко̂т, бо [без] кота. Ідеьу, припускаьу, запозичили в ньімцьах, де існуьить ьавишче ьак і-мутаціьа, тому аби не було ьак в анґліьцьів з foot проти feet — пишуть Fuß і Füße, де корьінь ьасно збережениь.
Звук до ñ не ьесть прьамим відповідником до нь, шчо ьесть [nʲ], однак це найближча передача такого звука. Дльа декотрих мовцьів вимова ннь, ьак в насьіннье і шчо стаьить ьак [ɲ], можить бути шче ближчоьу, однак досьі не прьамим відповідником. Коли шчо, це тотожньо анґліьському ng. Ьакшчо потреба розрізнити ni і ñі, то таким чином: ні і нї.
За правописом треба через е, хоча не буду здивованим, ьакшчо ьесть м*осковська практіка через ьо. По факту це е, але огублениь.
Звук до q не ьесть прьамим відповідником до к. Однак така практіка і цеь звук справдьі наьближчиь. Ьакшчо льубите стару кірілицьу, то ьесть відповідна буква ҁ.
На жаль, ьесть м*сковська практіка передавати через ьу. Правопис про цеь звук нічого не пишить, але видно за прикладами від ньімецькоьі чи франціьськоьі, наприклад:

По факту це і, але огублениь. Ьакшчо льубите стару кірілицьу, то ьесть відповідна буква ѵ.
Непрьамиь відповідник, бо украьинськa вимова в це [ʋ]. Тут за залишковим, бо ф вже ьесть, і звичаьевим прінціпом: передача [v] з гинших словьанських мов.

Абетка Ша

Fri, 31 Jul 2020 00:25:36 +0000

#мова #перебуква

Існуье чимало вигаданих чи пробних абетків, але Ша ьесть одна з наь-ульубленьіших, цьому ьесть декілька причинів:

Букви побудовані маьже з нольа, але при цьому маьуть певних значеннь:
1. Короткі — голосні, плавні і носові приголосні.
2. Довгі позначаьуть решта пригосних.
При цьому ѕвінкі приголосні маьуть перевернутого вигльада до глухих. Глухі надрьадкові, а ѕвінкі підрьадкові.
Побудована на основі Анґліьськоьі, тому легко пристосувати до Украьинськоьі.
Легко сьа уче.

Загалом виходе ознаковоьу абеткоьу. З державних i наьпоширеньішоьу такоьу ьесть лише Кореьська.
Шчо ж, підвлаштуьемо до нашоьі мови. Порьадок абетки навмисно незвичниь, аби показати згадану парність.

𐑐 п	𐑚 б	𐑑 т	𐑛 д	𐑒 к	𐑜 ґ

𐑓 ф		𐑕 с	𐑟 з	𐑔 ц	𐑞 ѕ

𐑖 ш	𐑠 ж	𐑗 ч	𐑡 џ	𐑘 й^ь	𐑢 в^ў

𐑙 х	𐑣 г	𐑤 л	𐑮 р	𐑥 м	𐑯 н

𐑦 и	𐑰 і	𐑧 е	𐑪 а	𐑴 о	𐑫 у

Очьовидно, же пара х—г ье умовноьу.

Червоне — ьесть різницьа від першовимови, втім вони переважно незначні.

Ьакшчо не знаходити від-далені схожостьи з вигльадами ьакихось буквів, то буква до h подібна до знака в МФА ɣ — один зі звуків, котрого може позначати буква г — також Білоруська г.

Нїппонська

Tue, 19 May 2020 09:33:42 +0000

Тлиньанська

Sun, 05 Jan 2020 14:31:33 +0000

#перебуква #украьинська #тлиньанська

Відоміша ьак Клінґонська, котра умовно вимовьа сьа ьак тлиньан холь, де холь — мова. А пикад означаье саму абеткову систему. Цьо ьак Украьинська мова на кирилицьі. Спершу зробьу записа без зсува букв, ьак то зробьоно Анґлськоьу:

МФА Запис ɑ A b Б t͡ʃ Ч ɖ Д ɛ Е ɣ Г x Х ɪ И d͡ʒ ДЖ / Џ l ЛЬ / Љ m М n Н ŋ НЬ / Њ o О / Ѡ pʰ П qʰ К / Ҁ q͡χ Ґ r Р ʂ Ш tʰ Т t͡ɬ ТЛ u У / Ꙋ v Ф w В / Ў j Й / Ј ʔ ʼ / Ъ Найспірньішими місцьами ье пари звук: qʰ — q͡χ, l — t͡ɬ, ʔ — ɣ, v — w, котрі можуть записані гинакше з добрими доводами. Таке дорьічно і при зсуві.

А тепер зі зсувом:

МФА Запис ɑ а b б t͡ʃ ч ɖ Д ɛ е ɣ г x х ɪ и d͡ʒ дж / џ l л m м n н ŋ нь / њ o о / ѡ pʰ п qʰ к / ҁ q͡χ К / Ҁ r р ʂ Ш tʰ т t͡ɬ тЛ u у / ꙋ v В w в / ў j й / ј ʔ ʼ / ъ

Зсув букв взьатиь з Анґлського способа записа, де великі букви позначаьуть [переважно]: ьазичкові і ретрофлексні звуки, котрих Украьинська теж не маье, а також нетипові дльа Анґської мови. Чому переважно? Бо q ье ретрофлексноьу з придихом, але вона там з малоьі, аби розрізнити з ретрофлексним двозвуком Q, цьу особливість зберьіг і собі.

Дльа нас звуки х та ɪ ье звичними, тому стали малими. A ɣ, відоміша ьак Білоруська г і ье справжньоьу парноьу до x, хоч і не ье звичаьноьу дльа державноьі мови, але вона властива богатьом Украьинським говіркам, тому залишаье сьа малоьу.

Стала великоьу лише буква з не Украьинським звуком v (властивиь наприклад нашим сусьідьам: Польскіь чи Московськіь), до того ж наша в не буваье мьакоьу, тому ь не додати. Може ставати малоьу лиш тоді, коли дльа w пишуть ў.

Гинший спосіб записа q͡χ, ьак за прикладом t͡ɬ — кХ.