<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/">
  <channel>
    <title>украьинська &amp;mdash; isd</title>
    <link>https://write.as/isd/tag:украьинська</link>
    <description>p: Is dot?</description>
    <pubDate>Wed, 26 Aug 2026 03:19:51 +0000</pubDate>
    <item>
      <title>Ьести</title>
      <link>https://write.as/isd/jesty?pk_campaign=rss-feed</link>
      <description>&lt;![CDATA[#украьинська #мова&#xA;&#xA;Дотримуьу сьа такоьі відміни.&#xA;&#xA;ttbОсоба    Однина   Множина/b&#xA;bПерва/b    ьем      ьесмо́&#xA;bДруга/b    ьеси́     ьесте́&#xA;bТретьа/b   ьесть    суть/tt&#xA;&#xA;Запамьатати дуже легко, бо тотожно до гинших дьіьослів на bсти/b: iьісти/i, iвідповісти/i.&#xA;&#xA;Спросчені можуть додавати сьа до дьіьослів минулого часa.&#xA;&#xA;ttbОсоба    Однина   Множина/b&#xA;bПерва/b    -(е)м    -смо&#xA;bДруга/b    -(е)с    -сте/tt&#xA;&#xA;Дужки дльа однини, бо вплив рода: iходив-ем/i, але iходила-м/i.&#xA;&#xA;Хотьіло сьа б, зьвісно iеси/i дльа краси, пак кажуть, же можна, але такого не знаходьу на просторах, та і \[меньі\] чутливо складньіше вимовити. Втім можна також житкувати повноьу формоьу одниноьу. &#xA;&#xA;Ьак џерело: Наталіьа Примушко: Форми минулого часу в памьатках середньоьі НадДньіпрьаншчини.]]&gt;</description>
      <content:encoded><![CDATA[<p><a href="https://write.as/isd/tag:%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8C%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0" class="hashtag" rel="nofollow"><span>#</span><span class="p-category">украьинська</span></a> <a href="https://write.as/isd/tag:%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" class="hashtag" rel="nofollow"><span>#</span><span class="p-category">мова</span></a></p>

<p>Дотримуьу сьа такоьі відміни.</p>

<p><tt><b>Особа    Однина   Множина</b>
<b>Перва</b>    ьем      ьесмо́
<b>Друга</b>    ьеси́     ьесте́
<b>Третьа</b>   ьесть    суть</tt></p>

<p>Запамьатати дуже легко, бо тотожно до гинших дьіьослів на <b>сти</b>: <i>ьісти</i>, <i>відповісти</i>.</p>

<p>Спросчені можуть додавати сьа до дьіьослів минулого часa.</p>

<p><tt><b>Особа    Однина   Множина</b>
<b>Перва</b>    –(е)м    -смо
<b>Друга</b>    –(е)с    -сте</tt></p>

<p>Дужки дльа однини, бо вплив рода: <i>ходив-ем</i>, але <i>ходила-м</i>.</p>

<p>Хотьіло сьа б, зьвісно <i>еси</i> дльа краси, пак кажуть, же можна, але такого не знаходьу на просторах, та і [меньі] чутливо складньіше вимовити. Втім можна також житкувати повноьу формоьу одниноьу.</p>

<p>Ьак џерело: <a href="http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/37465/15-Prymushko.pdf#page=5" rel="nofollow">Наталіьа Примушко: Форми минулого часу в памьатках середньоьі НадДньіпрьаншчини</a>.</p>
]]></content:encoded>
      <guid>https://write.as/isd/jesty</guid>
      <pubDate>Wed, 24 Mar 2021 15:05:26 +0000</pubDate>
    </item>
    <item>
      <title>Тлиньанська</title>
      <link>https://write.as/isd/pikads-ka?pk_campaign=rss-feed</link>
      <description>&lt;![CDATA[#перебуква #украьинська #тлиньанська&#xA;&#xA;Відоміша ьак Клінґонська, котра умовно вимовьа сьа ьак тлиньан холь, де холь&amp;nbsp;— мова. А пикад означаье саму абеткову систему. Цьо ьак Украьинська мова на кирилицьі. &#xA;!--more--&#xA;Спершу зробьу записа без зсува букв, ьак то зробьоно Анґлськоьу:&#xA;&#xA;ttbМФА         Запис/b&#xA;ɑ           A&#xA;b           Б&#xA;t͡ʃ          Ч&#xA;ɖ           Д&#xA;ɛ           Е&#xA;ɣ           Г&#xA;x           Х&#xA;ɪ           И&#xA;d͡ʒ          ДЖ / Џ&#xA;l           ЛЬ / Љ&#xA;m           М&#xA;n           Н&#xA;ŋ           НЬ / Њ&#xA;o           О  / Ѡ&#xA;pʰ          П&#xA;qʰ          К  / Ҁ&#xA;q͡χ          Ґ&#xA;r           Р&#xA;ʂ           Ш&#xA;tʰ          Т&#xA;t͡ɬ          ТЛ&#xA;u           У  / Ꙋ&#xA;v           Ф&#xA;w           В  / Ў&#xA;j           Й  / Ј&#xA;ʔ           ʼ  / Ъ&#xA;/tt&#xA;Найспірньішими місцьами ье пари звук: qʰ — q͡χ, l — t͡ɬ, ʔ — ɣ, v — w, котрі можуть записані гинакше з добрими доводами. Таке дорьічно і при зсуві.&#xA;&#xA;А тепер зі зсувом:&#xA;&#xA;ttbМФА         Запис/b&#xA;ɑ           а&#xA;b           б&#xA;t͡ʃ          ч&#xA;ɖ           Д&#xA;ɛ           е&#xA;ɣ           г&#xA;x           х&#xA;ɪ           и&#xA;d͡ʒ          дж / џ&#xA;l           л&#xA;m           м&#xA;n           н&#xA;ŋ           нь / њ&#xA;o           о  / ѡ&#xA;pʰ          п&#xA;qʰ          к  / ҁ&#xA;q͡χ          К  / Ҁ&#xA;r           р&#xA;ʂ           Ш&#xA;tʰ          т&#xA;t͡ɬ          тЛ&#xA;u           у  / ꙋ&#xA;v           В&#xA;w           в  / ў&#xA;j           й  / ј&#xA;ʔ           ʼ  / ъ/tt&#xA;&#xA;Зсув букв взьатиь з Анґлського способа записа, де великі букви позначаьуть [переважно]: ьазичкові і ретрофлексні звуки, котрих Украьинська теж не маье, а також нетипові дльа Анґської мови. Чому переважно? Бо q ье ретрофлексноьу з придихом, але вона там з малоьі, аби розрізнити з ретрофлексним двозвуком Q, цьу особливість зберьіг і собі. &#xA;&#xA;Дльа нас звуки х та ɪ ье звичними, тому стали малими. A ɣ, відоміша ьак Білоруська г і ье справжньоьу парноьу до x, хоч і не ье звичаьноьу дльа державноьі мови, але вона властива богатьом Украьинським говіркам, тому залишаье сьа малоьу.&#xA;&#xA;Стала великоьу лише буква з не Украьинським звуком v (властивиь наприклад нашим сусьідьам: Польскіь чи Московськіь), до того ж наша в не буваье мьакоьу, тому ь не додати. Може ставати малоьу лиш тоді, коли дльа w пишуть ў.&#xA;&#xA;Гинший спосіб записа q͡χ, ьак за прикладом t͡ɬ — кХ. ]]&gt;</description>
      <content:encoded><![CDATA[<p><a href="https://write.as/isd/tag:%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B0" class="hashtag" rel="nofollow"><span>#</span><span class="p-category">перебуква</span></a> <a href="https://write.as/isd/tag:%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8C%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0" class="hashtag" rel="nofollow"><span>#</span><span class="p-category">украьинська</span></a> <a href="https://write.as/isd/tag:%D1%82%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0" class="hashtag" rel="nofollow"><span>#</span><span class="p-category">тлиньанська</span></a></p>

<p>Відоміша ьак <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" rel="nofollow">Клінґонська</a>, котра умовно вимовьа сьа ьак <em>тлиньан холь</em>, де <em>холь</em> — мова. А <em>пикад</em> означаье саму абеткову систему. Цьо ьак Украьинська мова на кирилицьі.

Спершу зробьу записа без зсува букв, ьак то зробьоно Анґлськоьу:</p>

<p><tt><b>МФА         Запис</b>
ɑ           A
b           Б
t͡ʃ          Ч
ɖ           Д
ɛ           Е
ɣ           Г
x           Х
ɪ           И
d͡ʒ          ДЖ / Џ
l           ЛЬ / Љ
m           М
n           Н
ŋ           НЬ / Њ
o           О  / Ѡ
pʰ          П
qʰ          К  / Ҁ
q͡χ          Ґ
r           Р
ʂ           Ш
tʰ          Т
t͡ɬ          ТЛ
u           У  / Ꙋ
v           Ф
w           В  / Ў
j           Й  / Ј
ʔ           ʼ  / Ъ
</tt>
Найспірньішими місцьами ье пари звук: <code>qʰ</code> — <code>q͡χ</code>, <code>l</code> — <code>t͡ɬ</code>, <code>ʔ</code> — <code>ɣ</code>, <code>v</code> — <code>w</code>, котрі можуть записані гинакше з добрими доводами. Таке дорьічно і при зсуві.</p>

<p>А тепер зі зсувом:</p>

<p><tt><b>МФА         Запис</b>
ɑ           а
b           б
t͡ʃ          ч
ɖ           Д
ɛ           е
ɣ           г
x           х
ɪ           и
d͡ʒ          дж / џ
l           л
m           м
n           н
ŋ           нь / њ
o           о  / ѡ
pʰ          п
qʰ          к  / ҁ
q͡χ          К  / Ҁ
r           р
ʂ           Ш
tʰ          т
t͡ɬ          тЛ
u           у  / ꙋ
v           В
w           в  / ў
j           й  / ј
ʔ           ʼ  / ъ</tt></p>

<p>Зсув букв взьатиь з <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Klingon_language#Writing_systems" rel="nofollow">Анґлського способа</a> записа, де великі букви позначаьуть [переважно]: <em>ьазичкові</em> і <em>ретрофлексні</em> звуки, котрих Украьинська теж не маье, а також нетипові дльа Анґської мови. Чому переважно? Бо <em>q</em> ье ретрофлексноьу з придихом, але вона там з малоьі, аби розрізнити з ретрофлексним двозвуком <em>Q</em>, цьу особливість зберьіг і собі.</p>

<p>Дльа нас звуки <code>х</code> та <code>ɪ</code> ье звичними, тому стали малими. A <code>ɣ</code>, відоміша ьак Білоруська <em>г</em> і ье справжньоьу парноьу до <code>x</code>, хоч і не ье звичаьноьу дльа державноьі мови, але вона властива богатьом Украьинським говіркам, тому залишаье сьа малоьу.</p>

<p>Стала великоьу лише буква з не Украьинським звуком <code>v</code> (властивиь наприклад нашим сусьідьам: Польскіь чи Московськіь), до того ж наша <em>в</em> не буваье мьакоьу, тому <em>ь</em> не додати. Може ставати малоьу лиш тоді, коли дльа <code>w</code> пишуть <em>ў</em>.</p>

<p>Гинший спосіб записа <code>q͡χ</code>, ьак за прикладом <code>t͡ɬ</code> — <em>кХ</em>.</p>
]]></content:encoded>
      <guid>https://write.as/isd/pikads-ka</guid>
      <pubDate>Sun, 05 Jan 2020 14:31:33 +0000</pubDate>
    </item>
    <item>
      <title>Нарис самозвуків міжнародноьі абетки</title>
      <link>https://write.as/isd/narys-holosnyx-mfa?pk_campaign=rss-feed</link>
      <description>&lt;![CDATA[#нарис #анґлська #украьинська #мова&#xA;&#xA;Нарис&#xA;&#xA;неогублені • огубені&#xA;ланковані&amp;nbsp;&amp;mdash; державні Украьинські самозвуки&#xA;Н.&amp;nbsp;&amp;mdash; ненапружені&#xA;&#xA;tt style=&#34;overflow-x:auto;white-space:pre&#34;        bПередньі/b          bСередньі/b                bЗадньі/b&#xA;               bН. передньі/b          bН. задньі/b&#xA;bВисокі/b   i • y ––––––––––– ɨ • ʉ –––––––––––––––– ɯ • u&#xA;            \                 \                     |&#xA;bН. високі/b    \     ɪ • ʏ       \            • ʊ     |&#xA;              \                 \                   |&#xA;bВисоко-сер./b  e • ø ––––––––––– ɘ • ɵ –––––––––––– ɤ • o&#xA;                \                 \                 |&#xA;bСередньі/b     [ e̞ • ø̞ ]             ə            [ ɤ̞ • o̞ ]&#xA;                  \                 \               |&#xA;bНизько-сер.    /b  ɛ • œ ––––––––––– ɜ • ɞ –––––––– ʌ • ɔ&#xA;                    \                 \             |&#xA;bН. низькі/b          æ •                 ɐ            |&#xA;                      \                 \           |&#xA;bНизькі/b               a • ɶ ––––––-–--  ä • ] –––– [ɑ • ɒ/tt&#xA;&#xA;Моье порівньаннье само- і декотрих співзвуків до Анґлськоьі&#xA;tt style=&#34;overflow-x:auto; white-space:pre&#34;bМФА     Буква       Кльуч       Запис/b&#xA;ɑː      ɑ́           PuA/uLM        па́м&#xA;ɒ       а           LuO/uT         лат&#xA;aɪ      а•й~и       PRuI/uCE       праьс&#xA;ɜ       е́           NuUR/uSE       не́рс&#xA;ɛ       е́           DRuE/uSS       дре́с&#xA;æ       е           TRuA/uP        треп&#xA;ɪ       и́           KuI/uT         ки́т&#xA;ə      (*~и)        COMMuA/u       камa&#xA;iː      і́           FLuEE/uCE      флі́с&#xA;i       і           HAPPuY/u       гепі&#xA;ɔː      о́           THuOUGH/uT     цо́т&#xA;ʌ       о           STRuU/uT       строт&#xA;oʊ      о•в~у       GuOA/uT        ґовт&#xA;uː      у́           GuOO/uSE       ґу́с&#xA;u       у           fruu/uition    фруьшн&#xA;ʊ       у           FuOO/uT        фут&#xA;&amp;nbsp;&#xA;h       г           auh/uead       иге́д&#xA;ð       д / ѕ       fauth/uer      фа́ѕa(р)   span style=&#34;color:gray&#34;// суто дльа розрізненньа звука/span&#xA;θ       т / ц / ѳ   mauth/u        мец       span style=&#34;color:gray&#34;// суто дльа розрізненньа звука/span&#xA;v       в           hauv/ue        гев       span style=&#34;color:gray&#34;// Московська, наша близькіша до codew/code/span&#xA;w       в / ў       uw/uine        ўаьн      span style=&#34;color:gray&#34;// суто дльа розрізненньа звука/span&#xA;ŋ       н(ь)        siun/uk, baung/u  си́нк, бень&#xA;&amp;nbsp;&#xA;x       х           loch, ugh   лaх, ox   span style=&#34;color:gray&#34;// дльа говірок і запозиченнь, де ье такиь звук/span/tt&#xA;&#xA;Опис:&#xA;&#xA;дужка — подеколи можна не записувати букву&#xA;скиска — наступна буква — гиншеможливиь запис&#xA;тильда — варіьативність, але перша буква ье основноьу&#xA;&#xA;Про всьак зазначу про варіьативність говірків. Наприклад ʌ часто тьажьіье до ɐ. Тут розгльанули лише грубу перебукву з врахуванньем наголосів на прикладьі МФА.&#xA;&#xA;---&#xA;※ Џерело.]]&gt;</description>
      <content:encoded><![CDATA[<p><a href="https://write.as/isd/tag:%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81" class="hashtag" rel="nofollow"><span>#</span><span class="p-category">нарис</span></a> <a href="https://write.as/isd/tag:%D0%B0%D0%BD%D2%91%D0%BB%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0" class="hashtag" rel="nofollow"><span>#</span><span class="p-category">анґлська</span></a> <a href="https://write.as/isd/tag:%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8C%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0" class="hashtag" rel="nofollow"><span>#</span><span class="p-category">украьинська</span></a> <a href="https://write.as/isd/tag:%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0" class="hashtag" rel="nofollow"><span>#</span><span class="p-category">мова</span></a></p>

<h2 id="нарис">Нарис</h2>
<ul><li><em>неогублені • огубені</em></li>
<li><em>ланковані</em> — державні Украьинські самозвуки</li>
<li><em>Н.</em> — ненапружені</li></ul>

<p><tt style="overflow-x:auto;white-space:pre">        <b>Передньі</b>          <b>Середньі</b>                <b>Задньі</b>
               <b>Н. передньі</b>          <b>Н. задньі</b>
<b>Високі</b>   <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Close_front_unrounded_vowel" rel="nofollow">i</a> • y ––––––––––– ɨ • ʉ –––––––––––––––– ɯ • <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Close_back_rounded_vowel" rel="nofollow">u</a>
            \                 \                     |
<b>Н. високі</b>    \     <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Near-close_front_unrounded_vowel" rel="nofollow">ɪ</a> • ʏ       \            • <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Near-close_back_rounded_vowel" title="у" rel="nofollow">ʊ</a>     |
              \                 \                   |
<b>Високо-сер.</b>  <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Close-mid_front_unrounded_vowel" title="е" rel="nofollow">e</a> • ø ––––––––––– ɘ • ɵ –––––––––––– ɤ • <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Close-mid_back_rounded_vowel" title="о" rel="nofollow">o</a>
                \                 \                 |
<b>Середньі</b>     [ e̞ • ø̞ ]             ə            [ ɤ̞ • o̞ ]
                  \                 \               |
<b>Низько-сер.    </b>  <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Open-mid_front_unrounded_vowel" rel="nofollow">ɛ</a> • œ ––––––––––– ɜ • ɞ –––––––– ʌ • <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Open-mid_back_rounded_vowel" rel="nofollow">ɔ</a>
                    \                 \             |
<b>Н. низькі</b>          æ •                 <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Near-open_central_vowel" title="а" rel="nofollow">ɐ</a>            |
                      \                 \           |
<b>Низькі</b>               a • ɶ ––––––-–— [ ä • ] –––– <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Open_back_unrounded_vowel" rel="nofollow">ɑ</a> • ɒ</tt></p>

<h2 id="моье-порівньаннье-само-і-декотрих-співзвуків-до-анґлськоьі">Моье порівньаннье само- і декотрих співзвуків до Анґлськоьі</h2>

<p><tt style="overflow-x:auto; white-space:pre"><b>МФА     Буква       <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Lexical_set#Wells_Standard_Lexical_Sets_for_English" rel="nofollow">Кльуч</a>       Запис</b>
ɑː      ɑ́           P<u>A</u>LM        па́м
ɒ       а           L<u>O</u>T         лат
aɪ      а•й~и       PR<u>I</u>CE       праьс
ɜ       е́           N<u>UR</u>SE       не́рс
ɛ       е́           DR<u>E</u>SS       дре́с
æ       е           TR<u>A</u>P        треп
ɪ       и́           K<u>I</u>T         ки́т
ə      (*~и)        COMM<u>A</u>       камa
iː      і́           FL<u>EE</u>CE      флі́с
i       і           HAPP<u>Y</u>       гепі
ɔː      о́           TH<u>OUGH</u>T     цо́т
ʌ       о           STR<u>U</u>T       строт
oʊ      о•в~у       G<u>OA</u>T        ґовт
uː      у́           G<u>OO</u>SE       ґу́с
u       у           fr<u>u</u>ition    фруьшн
ʊ       у           F<u>OO</u>T        фут
 
h       г           a<u>h</u>ead       иге́д
ð       д / ѕ       fa<u>th</u>er      фа́ѕa(р)   <span style="color:gray">// суто дльа розрізненньа звука</span>
θ       т / ц / ѳ   ma<u>th</u>        мец       <span style="color:gray">// суто дльа розрізненньа звука</span>
v       в           ha<u>v</u>e        гев       <span style="color:gray">// Московська, наша близькіша до <code>w</code></span>
w       в / ў       <u>w</u>ine        ўаьн      <span style="color:gray">// суто дльа розрізненньа звука</span>
ŋ       н(ь)        si<u>n</u>k, ba<u>ng</u>  си́нк, бень
 
x       х           loch, ugh   лaх, ox   <span style="color:gray">// дльа говірок і запозиченнь, де ье такиь звук</span></tt></p>

<p>Опис:</p>
<ul><li><em>дужка</em> — подеколи можна не записувати букву</li>
<li><em>скиска</em> — наступна буква — гиншеможливиь запис</li>
<li><em>тильда</em> — варіьативність, але перша буква ье основноьу</li></ul>

<p>Про всьак зазначу про <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/International_Phonetic_Alphabet_chart_for_English_dialects" rel="nofollow">варіьативність</a> говірків. Наприклад <code>ʌ</code> часто тьажьіье до <code>ɐ</code>. Тут розгльанули лише грубу перебукву з врахуванньем наголосів на прикладьі МФА.</p>

<hr/>

<p>※ <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/International_Phonetic_Alphabet#Vowels" rel="nofollow">Џерело</a>.</p>
]]></content:encoded>
      <guid>https://write.as/isd/narys-holosnyx-mfa</guid>
      <pubDate>Thu, 12 Dec 2019 12:42:46 +0000</pubDate>
    </item>
  </channel>
</rss>