Шахи
Або дружини? Перегльану назви постатьів і гинших тьамків.
♟ П – пішак ♞ Ь – ьіздець, (кінь, вершник) ♝ С – стрьілець, списник e ♜ В – візник, віжа, віз ♛ П – правицьа, (десницьа, хоружниь, воьевода) ♚ Д – державець, (господар, володар)
+ – вогонь e, напад, під вогньом/нападом, # – смерть о – засьіка, засьіччье, перестанова
Не залишив коньа за основного, бо випадаьеть змислово — кожна постать позначаьеть особу. Сам скорозапис сьа спростьуьеть i впорьадковуьеть, тепер кожна постать маьеть лише одну букву. Але побутово можна вживати надальі.
Назви стрьілець і віжа десь подеколи вживали і вживаьуть Украьинськоьу чи в багатьох мовах, в Словьанських теж, наприклад: Чеська і Словацька. Не вежа, бо хоч і державноьу, але не питомиь запис дльа Украьинськоьі.
Хоч ферзь (полководець) стрьічаьеть сьа шче з Русьи, але позичене з Перськоьі, ьак і візир. Слово хоругва позначаьеть боьовиь стьаг е. Цьікаво, же Льаська тут вживаьеть гетьман, таке зустрьічаьеть сьа і в Білоруськіь.
До шах (державцьу) припасуьу коротке вогонь, котриь даьеть чимало зручних сталих виразів: шчьільниь вогонь, під вогньом тошчо. А мат то смерть, відти і походе слово шах мат — шах мертвиь.
Тут нема кньазьа, бо то Ґерманського роду.
Рід слова рокіровка — віжа (шаха). Мені до смаку Анґлійське castling, відти взьав і засьіка, шчо ьесть основоьу сьічи.
Естонська
Шахи звуть сьа ьак male (дружина). Так постарав сьа Адо Ґренцштаьн, ьак і з декотрими тьамками.
♟ E – ettur (передівник) ♞ R – ratsu (осьідлиь кінь) ♝ O – oda (списник) ♜ V – vanker (кольісницьа, віз) ♛ L – lipp (стьаг) ♚ K – kuningas (король)
+ – tuli (вогонь)