Кримська
Будимо відштовховати сьа від абетки, шчо приьньата Кабінетом міністерів Украьини в 2021 роцьі. Враховуьимо і наведену там ж Міжнарідну фонетічну абетку.
Кримська | Украьинська | МФА |
---|---|---|
A a | А а | [a] |
B b | Б б | [b] |
C c | Дж дж | [ʤ] |
Ç ç | Ч ч | [ʧ] |
D d | Д д | [d] |
E e | Е е | [ɛ] |
F f | Ф ф | [f] |
G g | Ґ ґ | [g] |
Ğ ğ | Х х1 | [ʁ] |
H h | Г г2 | [h] |
İ i | І і | [i] |
I ı | У у3 | [ɯ] |
J j | Ж ж | [ʒ] |
K k | К к | [k] |
L l | Л л | [l] |
M m | М м | [m] |
N n | Н н | [n] |
Ñ ñ | Нь нь4 | [ŋ] |
O o | О о | [o] |
Ö ö | Е е5 | [ø] |
P p | П п | [p] |
Q q | К к6 | [q] |
R r | Р р | [r] |
S s | С с | [s] |
Ş ş | Ш ш | [ʃ] |
T t | Т т | [t] |
U u | У у | [u] |
Ü ü | І і7 | [y] |
V v | В в8 | [v] |
Y y | Й й | [j] |
Z z | З з | [z] |
Не перевірьав ьак на практіцьі передаьуть h і ğ, але з відомим містом Bağçasaray не маьить проблем: Бахчасараь. Однак треба зробити зауваженньа: ğ це не прьамиь відповідник до х, хоч і наьближчиь, а шче він ѕвінкиь [в прикладовому слові відбуло сьа оглушьінньа]. Тут також за залишковим прінціпом.
Шчодо h: прьамиь відповідник до г, але глухиь, тобто все те саме, шчо і з анґліьським h.
На практіцьі зазвичаь передаьуть ьак и, хоча існуьуть мови, де через у, наприклад ьапонська. По факту, це і ьесть у, але неогублениь, дльа м*сковськоьі ьесть лоґіка передавати через ы, бо вона можить набувати такоьі вимови через редукціьу. Украьинська ж и навіть навпаки часто сьа віддальаьить в бік е.
Тут буква схожа на i, бо ьесть ьавишче ьак гармоніьа голосних, котре сьа проьавьаьить при відмінках. Все те саме стосуьить сьа букв, шчо з двокрапками: ö, ü. Тобто сама буква не вказуьить на вимову, а на форму, це ьакби украьинськоьу написати кіт ьак ко̂т, бо [без] кота. Ідеьу, припускаьу, запозичили в ньімцьах, де існуьить ьавишче ьак і-мутаціьа, тому аби не було ьак в анґліьцьів з foot проти feet — пишуть Fuß і Füße, де корьінь ьасно збережениь.
Звук до ñ не ьесть прьамим відповідником до нь, шчо ьесть [nʲ], однак це найближча передача такого звука. Дльа декотрих мовцьів вимова ннь, ьак в насьіннье і шчо стаьить ьак [ɲ], можить бути шче ближчоьу, однак досьі не прьамим відповідником. Коли шчо, це тотожньо анґліьському ng. Ьакшчо потреба розрізнити ni і ñі, то таким чином: ні і нї.
За правописом треба через е, хоча не буду здивованим, ьакшчо ьесть м*осковська практіка через ьо. По факту це е, але огублениь.
Звук до q не ьесть прьамим відповідником до к. Однак така практіка і цеь звук справдьі наьближчиь. Ьакшчо льубите стару кірілицьу, то ьесть відповідна буква ҁ.
На жаль, ьесть м*сковська практіка передавати через ьу. Правопис про цеь звук нічого не пишить, але видно за прикладами від ньімецькоьі чи франціьськоьі, наприклад:
По факту це і, але огублениь. Ьакшчо льубите стару кірілицьу, то ьесть відповідна буква ѵ.
Непрьамиь відповідник, бо украьинськa вимова в це [ʋ]. Тут за залишковим, бо ф вже ьесть, і звичаьевим прінціпом: передача [v] з гинших словьанських мов.